«Обережно Коронавірус

                         (консультація для батьків)

                            КДНЗ «Дюймовочка»

Міністерство охорони здоров’я України закликає громадян та мандрівників дотримуватись звичайних заходів обережності.

Коронавіруси – це велика родина респіраторних вірусів, що можуть спричиняти захворювання: від звичайної застуди до тяжкого гострого респіраторного синдрому.

Основними клінічними ознаками та симптомами коронавірусу є гарячка та утруднене дихання.

У разі появи симптомів, що свідчать про гострі респіраторні захворювання під час подорожі або після неї, мандрівникам рекомендується звернутися до лікаря та надати відомості про історію подорожей.

Стандартні рекомендації ВООЗ для широкої громадськості щодо зменшення впливу та передачі ГРВІ:

• часто мийте руки або обробляйте дезінфікуючими засобами;
• під час кашлю та чхання прикривайте рот і ніс паперовою хустинкою. Використану хустку варто негайно викинути та помити руки;
• уникайте тісного контакту з усіма, хто має гарячку та кашель;
• якщо маєте підвищену температуру тіла, кашель й утруднене дихання, якнайшвидше зверніться до лікаря та повідомте йому попередньою історією подорожей;
• відвідуючи живі ринки в районах, в яких зараз фіксуються випадки нового коронавірусу, уникайте контакту з живими тваринами та поверхнями, які контактують з тваринами;
• не споживайте сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження. Із сирим м'ясом, молоком тощо слід поводитися обережно.

Міністерство охорони здоров'я України та координаційний штаб щоденно надають актуальну інформацію про випадки захворювання, спричинених новим коронавірусом.

« Як поводитися під час карантину»

                                                                   Консультація для батьків

                                                  (поради фахівців)

Людський фактор – вирішальний фактор. Це справедливо для кожної ситуації, а надто такої, з якою людство не стикалося понад сто років. Один носій вірусу може спричинити смерть багатьох людей – шляхом живого контакту.

Кожен може несвідомо стати носієм вірусу, просто постоявши в громадському транспорті поруч із зараженою людиною. Навіть якщо, в силу особливостей організму, ця людина виживе, вона обов’язково стане причиною зараження своєї сім’ї – через близький контакт: дихання, чхання, краплини слини на спільному посуді тощо.

Саме таку картину ми спостерігаємо в Україні: семеро нових хворих на COVID-19, про котрих 17 березня 2020 року оголосило МОЗ – включно з летальним – це люди, котрі перебували в контакті із раніше виявленими інфікованими.

Щоб уникнути масових смертей та тотального зараження населення країни COVID-19, фахівці радять ставитися до ситуації відповідально. Кожен може зробити особистий внесок як у боротьбу з епідемією коронавірусу, так і в боротьбу з супутніми епідеміями – паніки та депресії. Для цього слід дотримуватися простих правил.

1 – перебувай на самоізоляції:

• Це особистий вклад в обмеження кількості нових заражень. Навіть якщо легко перенесеш хворобу або ж навіть не помітиш її наслідків.
• Якщо у тебе є можливість працювати віддалено – зроби це. Без зайвої потреби не відвідуй публічні місця. Це також про відповідальність.
• Читай гарні книжки, почни вивчати іноземні мови. Якщо у тебе є діти, карантин – прекрасна можливість для вас побути разом і реалізувати те, що відкладали роками на потім.

 2 – допомагай одиноким людям похилого віку:

• Запропонуй допомогу з доставкою їжі, розкажи про базові заходи безпеки. Але уникай особистого контакту, щоб не наражати на небезпеку.

3 – морально підтримуй і бережи нерви медиків:

• Вони також потребують твоєї підтримки. Медики будуть надією і шансом вижити для тисяч українців.

4 – будь позитивним лідером:

• Настав час, коли кожен може проявити себе як справжній суспільний лідер. Байдуже хто ти – мер міста, керівник компанії чи просто небайдужий громадянин.

5 – дотримуйся інформаційної гігієни:

• Не піддавайся паніці та не давай її сіяти. Якщо ти журналіст чи блогер, поширюй інформацію, яка може врятувати, а не зашкодити.

Пам’ятайте:

Запасіться терпінням, людяністю, милосердям. Вони всім нам дуже знадобляться ближчим часом. І не забувайте про оптимізм

Як зміцнити здоров’я дитини після хвороби?

(Консультація для батьків)

   1. Збалансоване харчування, що дозволяє організму малюка отримувати всі необхідні речовини, потрібні для одужання. Для цього батьки мають пропонувати дитині:

• легку їжу — краще давати продукти, які легко засвоюються і не дають додаткового навантаження на травну систему;
• повноцінний раціон — обов’язковими в складі їжі мають бути вітаміни та мікроелементи. Слідкуйте, щоб меню було різноманітним і включало всі необхідні компоненти. У відновний період обов’язковими в щоденному раціоні є овочі та фрукти.
• адекватну кількість їжі. В процесі одужання апетит дитини буде поліпшуватися, й відповідно до цього потрібно збільшувати кількість їжі. Але ні в якому разі не можна перегодовувати дитину, намагаючись надолужити згаяне. Дитячому організму після хвороби буде дуже складно впоратися з великою кількістю їжі.
• режим пиття, що є обов’язковим компонентом імунотерапії. Відновлення імунітету вимагає вживання великої кількості рідини (при цьому температура напоїв має бути не нижчою від температури тіла). Це допоможе вивести токсини з організму та компенсувати втрату рідини.

    2. Провітрювання та підтримання вологості. Під час одужання дуже важливо, щоб у приміщенні, де знаходиться малюк, був доступ свіжого повітря. Тому не забувайте провітрювати кімнату 2-3 рази на добу.

    Пересихання слизових оболонок може призвести до повторного проникнення хвороботворних організмів. Аби запобігти цьому, потрібно підтримувати вологість у кімнаті на рівні 50-70%. Забезпечити її достатній рівень вам може допомогти зволожувач повітря. Крім того, не зайвим буде щоденне вологе прибирання в кімнаті малюка, адже в пилу скупчуються бактерії та віруси.

    3. Поступове збільшення фізичної активності, яка стимулює всі системи організму, збагачує киснем клітини, що призводить до стабілізації їх роботи та відновлення імунних сил.

    Якщо в гострий період хвороби рухливість дитини потрібно обмежувати задля запобігання ускладнень, то в період одужання фізична активність вітається. Так, можна зробити з дитиною зарядку, дихальну гімнастику тощо.

    Однак серйозні навантаження одразу після хвороби малюку не потрібні (тому заняття в спортивній секції чи танці краще поки відкласти). Крім того, рухова активність може бути обмежена за показаннями лікаря при деяких хворобах.

    4. Здоровий сон. Дитині має бути забезпечено повноцінний сон (для дошкільників обов’язковим є денний відпочинок), адже його нестача заважає відновлювальному процесу організму й зменшує бар’єрні якості імунної системи.

   5. Прогулянки на свіжому повітрі. Коли дитина досить зміцніє, можна виходити з нею на прогулянку, пограти в м’яч або інші рухливі ігри. Однак варто обов’язково слідкувати, щоб малюк не пітнів і не перевтомився. До того ж, виводячи дитину на вулицю, пам’ятайте, що її організм ще досить вразливий до інфекцій. Тому варто уникати відвідування людних місць.

    Час, необхідний для відновлення, залежить від важкості хвороби та її перебігу. Якщо мова йде про грип або ГРВІ, то період одужання зазвичай становить 1-2 тижні. У будь-якому випадку після гострого періоду хвороби обов’язково має пройти певний час, перш ніж ваш малюк знову піде до школи або в садок.

     А як вберегти дитину від грипу й підвищити її імунітет?

     Сьогодні в Україні дуже поширеним є вживання імуномодуляторів, імуностимуляторів та інших препаратів «для покращення імунітету» та швидкого одужання. Однак наразі немає жодного незалежного наукового дослідження, яке б доводило, що імуностимулятори є ефективними для профілактики грипу, ГРВі чи застуди.

• Як стверджує провідний експерт-імунолог, лікар Ерік Х’юз, імуностимулятори використовуються в медицині при серйозних захворюваннях (наприклад, онкології), коли є серйозні підстави для такого втручання в імунну систему.

     Не пройшла перевірку дослідженнями й рекомендація приймати вітамін С, екстракт ехінацеї чи трав’яні препарати для профілактики хвороб чи покращення бар’єрних ресурсів імунної системи.

    Уляна Супрун, в.о міністра охорони здоров’я, застерігає також від вживання мультивітамінів з метою зміцнення імунітету: «Немає жодних доказів того, що вони покращують здоров’я чи запобігають хворобам.Приймати їх „про всяк випадок“ категорично не рекомендується».

    Варто пам’ятати, що висновок, чи потрібно дитині призначати вітаміни і які саме, може зробити лише лікар-педіатр на основі проведених аналізів.

    На сьогодні єдиним доведеним методом профілактики грипу та попередження його важких ускладнень є вакцинація. Лікарі зазначають, що для формування імунітету після щеплення потрібно 2-3 тижні, тому бажано зробити його до кінця жовтня чи середини листопада, аби вберегти себе від перших спалахів.

    Крім того, підтримувати імунітет дитини на належному рівні допоможуть:

• збалансоване харчування;
• повноцінний сон (дітям від 7 років необхідно спати не менше 9-10 годин);
• фізичні навантаження;
• зволоження повітря в приміщеннях;
• часте миття рук, протирання стола, клавіатури, екрану телефона й інших поверхонь дезінфікуючими засобами.

    Тому зміцнюйте імунітет правильно, звертайтеся за консультацією до вашого сімейного лікаря і будьте здорові!

КОНСУЛЬТАЦІЯ:

«В які ігри грають наші діти»

Гудим Г.І.

Діти грають з незапам'ятних часів - гра це одна з вічних речей у світі, а можливо, окремий світ, куди немає ходу дорослим. Та й іграшки в сучасному цього слова з'явилися тисячоліття тому. Так що, нічого не змінюється під місяцем і наскальні малюнки, що датуються тисячоліттями.

Стародавні діти грали в ті ж ігри, в які діти грають сьогодні. Доісторичні хлопчаки любили підійнятися на спину товариша і кататися на ньому як на конячці. А ще любили грати у війну, в яку діти грають і сьогодні. Справа, мабуть, в тому, що, як не прикро це усвідомлювати, але за всю відому нам історію людство прожило без війни близько півроку, тому діти грають у війну, репетуючи можливе доросле життя. Любили діти минулого грати і в спортивні ігри, а дівчатка воліли ігри в м'яч.

У які ж ігри люблять грати сучасні діти і чому?

Вся справа в тому, що діти грають в те, що найбільше їх емоційно «чіпляє». В 1990ті роки одна вихователька розповідала, що діти грають в серіали, популярні на той час і в терористів і заручників.

Ну що ж, кожен час диктує свої закони і свої ігри. Ось чому нині діти вже не грають в класики і козаків-розбійників, воліючи улюблених героїв мультфільмів. Кумирами молоді зараз є, як відомо, людина-павук, Гаррі Поттер та інші герої популярних фільмів. Можна спостерігати й ігри, в яких є чаклун і його підлеглі. Чаклун стоїть на підвищенні і віддає підданим накази: від безглуздих до досить агресивних. Дитячі ігри - справжнє дзеркало суспільства і часу і нічого тут не вдієш.

Так що. Якщо вас лякає те, в які ігри ваші діти грають у дворі, немає в цьому нічого дивного. Наприклад, коли ведучий ганяється за дітьми і, торкаючись, зомбує їх, а діти після цього ходять дерев'яною ходою з витягнутими вперед руками і кажуть «Я зомбі», стає трохи моторошно.

Але це лише зовнішня сторона, а суть гри, її значення і значимість для дітей нітрохи не змінилася з часів наскальних малюнків. Діти грають і вихлюпують весь негатив, який накопичився у них в душі, а ще намагаються знайти рішення хвилюючих їх проблем. Адже Гаррі Поттер всесильний і він здатний подолати всі мінливості долі. Але не Гаррі Поттером єдиним ...

Нинішні діти,які грають в старі добрі дворові ігри, точно так же здатні вирішити безліч проблем.

КОНСУЛЬТАЦІЯ:

«Чому ігри з дітьми є важливими?»

Гудим Г.І.

Для дітей гра – головна справа дитинства. Коли дитина (навіть немовля) бавиться, вона вирішує проблеми розвитку рухових навичок, а також подолання фізичних і психологічних труднощів. Гра – це спосіб пізнання дітьми світу: від обміну іграшками з іншою дитиною до оволодіння навичками дрібної моторики під час побудови пірамідок з кубиків.

Отже, ми розуміємо, чому ігри настільки важливі для дітей, але що вони дають батькам? Ігри з дитиною дають батькам чудову можливість позитивної взаємодії з нею. Вони також можуть здійснити неймовірний вплив на почуття власної гідності дитини.

Велика частина часу, який ви проводите з дитиною, особливо при сьогоднішньому напруженому ритмі життя, наповнена годуванням, купанням або вихованням вашого малюка. Але він не менше потребує того, щоб ви проводили з ним час, взаємодіючи на його рівні та зміцнюючи його переконання в тому, що його думки, бажання й дії є важливими для вас. Коли ви знаходите час погратися з вашими дітьми, вони дізнаються про те, що ви приймаєте їх багату уяву та прояв творчих здібностей, і про те, що для вас дуже важливо й цікаво все, що вони говорять або хочуть зробити.

Якщо ви не знаєте, як гратися з дитиною

Багато батьків бентежаться, коли мова заходить про те, як насправді правильно гратися зі своєю дитиною. І це нормально. Ніхто не вчить нас, батьків, як це робити. Ми витрачаємо багато часу і, як правило, більш упевнено себе почуваємо, коли готуємо обід, водимо дитину до школи або плануємо консультацію в дитячого лікаря, але коли справа доходить до того, як саме гратись або позитивно взаємодіяти з дитиною, ми часто самі потребуємо консультації.

Перший і найважливіший крок – просто приділити час дитині, дозволити їй узяти ініціативу у свої руки. У даному випадку найголовнішим є час та увага, яку ви можете приділити своїй дитині. Залежно від віку дитини дізнайтесь, в яку гру вона хотіла би пограти. Ваша готовність надати їй роль лідера зміцнить її почуття власної гідності та відведе вам позитивну, допоміжну роль.

Ігри також стверджують самостійність вашої дитини й можуть фактично призвести до меншої напруги в її прагненні домогтись лідерства, дозволяючи самостверджуват ися значущим і позитивним способом.

Головне правило – жодних правил

Іноді для батьків може виявитися складним сидіти склавши руки та брати приклад з дитини. Це може означати поступ ігрового процесу в дуже повільному або дуже швидкому темпі. Це може означати повторення тієї ж самої дії більше 20-ти разів. Повірте, що ці зосереджені, повторювані дії є цінними в перші роки життя дитини для розвитку її когнітивних і комунікативних навичок.

Вам може бути важко зберігати інтерес і незворушність, але суть у тому, щоб дозволити дитині спрямовувати хід гри, починаючи від початкового вибору самої гри й до рішення про те, як довго і як саме в неї грати. Єдине правило для батьків – не встановлювати правил, не направляти дитину й не поспішати.

Ваша мета повинна полягати в тому, щоб дозволити дитині приймати рішення, такі як вибір книги, в який колір розфарбувати певну ділянку розмальовки, або вирішити, коли треба зруйнувати пірамідку з кубиків.

Це може здатися складним, але спробуйте зосередитись на даних можливостях, як на ще одному шансі більше дізнатися про свою дитину, про те, що їй подобається і як вона бачить світ.

Різні ігри для різних вікових груп

Коли ми кажемо про гру, насправді ми кажемо про позитивну взаємодію з дитиною через веселі й цікаві заняття. Різні діти люблять гратись по-різному, і це нормально. Іноді навіть брати й сестри вибирають зовсім різні стилі гри, що накладає відповідальність на батьків, щоби приділити час кожній дитині так, щоб кожний малюк міг взяти на себе «роль лідера» у вашій взаємодії з ним.

Кожний вік потребує свого виду ігор

Для немовляти гра може починатися з того, що ви будете уважно вислуховувати його воркування й відповідати йому у свою чергу. У цьому віці позитивною взаємодією може бути простий зоровий контакт так само, як і заколисування або наспівування пісні.

Прості способи позитивної взаємодії з немовлям:

• Гра «Відгадай, де мама» або «Ладки».
• Гра «Доповзаємо до брязкальця й дивимось, як воно працює».
• Перекочування м'ячика назад і вперед або катання животиком на м'ячику.
• Гра «Доторкнись до моєї долоні».
• Гра «Дивимось у дзеркало й називаємо частини обличчя».

Для трохи старших малюків ігри стають активнішими. Вам буде цікаво подивитися, в якому напрямі самостійно пересуватиметься дитина.

Ви можете:

• Рухатися за нею, спостерігаючи як вона (безпечно) пересувається по дому та вулицею, і називати все, що зустрічається їй на шляху.
• Читати їй уголос, залишаючи за нею право вибору книги. Пропонуйте їй ті книги, в яких за допомогою ілюстрацій ви можете попросити її зобразити звуки тварин або вказати на предмети, які вона знає: «Де кіт?», «Де м'яч?».
• Грати в перегони або катання верхи на плечах у батьків.
• Спитати, де її ніс, очі й вуха так, щоб вона могла впевнено вказати на них.
• Розмалювати розмальовку разом. У цьому віці рекомендується паралельна гра, що означає, що діти грають разом з одним з батьків або з іншою дитиною, просто виконуючи ті самі дії одночасно.

Для дітей молодшого шкільного віку гра є важливим способом зблизитися з вами, у той час коли вони вже проводять набагато більше часу далеко від вас, взаємодіючи з учителями та однокласниками. Час, який ви їм приділяєте, – особливий, він посилює вашу позитивну увагу, адресовану дитині, й дозволяє вам більше дізнатися про неї в той період, коли в неї формуються особисті переваги й соціальні навички.

Ви можете:

• Попросити дитину вибрати настільну гру, щоби пограти всією сім'єю.
• Грати з фігурками мультиплікаційних героїв, ляльковими будиночками, конструкторами й коментувати все, що відбувається, щоб заохочувати уяву дитини. Якщо ви говорите: «Бачу, ти побудував будинок поруч з озером...», дитина більше зацікавлена пояснити й розширити свій хід думок про те, що вона робить; вона відчуває, що ви уважно і з інтересом стежите за розвитком ситуації на ігровому полі.
• Вибрати ігри на свіжому повітрі, такі як гра у м'яч, катання на гойдалках або висаджування насіння рослин.
• Попросити дитину допомогти написати вітальні листівки вашим родичам або приготувати обід. Цей тип «гри» робить ваше завдання більш цікавим; тільки не забудьте зосередитись на самій дитині, а не на її почерку або на точності дотримання обідніх рецептів.

Для підлітків ігри швидко замінюються більш зрілою (але, тим не менше, позитивною) діяльністю. Хоча такі варіанти, як пограти у м'яч у дворі або в настільну гру все ще будуть доречними, батьки можуть також спробувати такі заняття:

• Попросити дитину організувати або спланувати для всієї родини культурний похід у театр, музей або на футбольний матч. Попросіть її вибрати формат і час спільного сімейного заходу, забронювати квитки й насолоджуйтесь ним усією сім'єю.
• Попросіть улаштувати вечір сімейного кіноперегляду. Нехай дитина вибере фільм, приготує разом з вами гарячі бутерброди або інше частування, після чого ви зручно влаштуєтесь перед екраном, а після перегляду проведете цікаве та змістовне обговорення побаченого.
• Попросіть створити сімейний книжковий клуб для читання вголос усією родиною, давши дитині право вибору книг.
• Візьміть дитину в партнери з облаштування вашого дому, дозвольте їй вибрати колір, в який вона хотіла би пофарбувати свою кімнату, і здійсніть задумане разом.

Зробіть гру невід'ємною частиною вашого спілкування з дитиною

Гудим Г.І.

У наш час батьки дуже заклопотані. У сімейному розпорядку необхідних справ ігри можуть здатись не найважливішим пунктом, таким як «пропилососити підлогу» або «випрати білизну», але батьки повинні взяти на себе зобов'язання обов'язково приділити час своїм дітям. Прийміть як належне, що гра з дитиною – дуже важливий інструмент її розвитку як в освітньому, так і в емоційному плані.

Тільки подумайте, що ви отримуєте можливість весело провести час, роблячи щось неймовірно важливе для вашої родини, не кажучи вже про те, що час, проведений з дитиною, може значно покращити її поведінку, зміцнити навички спілкування та гармонізувати її життя.

Щодня батьки виконують нескінченну кількість необхідних справ: приготування їжі, оплата квитанцій, придбання продуктів і необхідних речей і багато іншого. У цей список необхідно включити ще одну дуже важливу справу, яка зовсім не є обтяжливою чи нудною.

З якоїсь причини батьки часто відчувають себе винними, якщо вони, не встигаючи робити тисячу справ відразу, витрачають час на ігри зі своїми дітьми, які приносять їм задоволення замість звичного ділового занепокоєння й ніби відволікають від важливих справ. Це неправильно.

Неймовірна кількість роботи дійсно є частиною батьківських обов'язків, але в них також входить і щоденне ігрове спілкуванням з дитиною, яке дарує радість і щастя всім, хто бере участь в ньому.

КОНСУЛЬТАЦІЯ:

Гудим Г.І.

«Двадцять веселих навчальних ігор для дітей»

1. «Висота» сім'ї

Скільки поверхів у висоту становить загаль ний зріст усіх членів вашої родини? Складіть висоту кожного члена сім'ї: бабусь, дідусів, двоюрідних братів і сестер. Потім розрахуйте, наскільки високим вийшов ваш «сімейний будинок», скільки в ньому поверхів (нехай висота кожного поверху становить три метри).

2. Безглузда розмова

Використовуйте протягом дня рими-нісенітниці й алітерацію. Ви можете описати обід дитини, наприклад, так: «Вирішив якось зварити обід, на стіл нам принесли корзину чобіт» або звернутись до неї з проханням із найсерйознішим виглядом: «Будь ласка, одягни грузовик, я маю на увазі льодовик, тобто черевик!», ви також можете змусити дитину сміятись, починаючи всі слова з однієї літери: «Давай драти в дованки!».

3. Власні автомобільні номери

Попросіть дитину придумати слова, що починаються на букви номерного знака вашої машини. Наприклад, номер АН МВ. «Африканський Носоріг Мчить до Водопою».

4. Пісня

Придумайте власні вірші з використанням імені вашої дитини на мотиви веселих дитячих пісень. Додавайте в пісню куплети про всіх її родичів і друзів.

Любить все смачне Дениско -
Є у нас цукерня близько.
Я куплю йому іриски,
Скільки радості в Дениски!
Має він сестру Наталю,
Симпатичну – справжню кралю!
Лише друзі в двір прийдуть,
Всі Наталочку зовуть.

5. Жива вага

Зважте дитину, потім нехай вона поставить на ваги та зважить кожну з ваших домашніх тварин. Якщо вона не може підняти будь-кого з них, допоможіть їй. Підсумуйте вагу дитини та всіх ваших домашніх улюбленців і порівняйте. Наприклад, дитина + собака + кішка + хом'ячок = тато?

6. Кумедна хмара

На картинках, вирізаних зі старих журналів і газет, намалюйте біля облич людей мовні хмари (філактери - «словесні бульбашки»), і запропонуйте дитині придумати текст для кожної з них. Записувати слова та речення може як вона сама, так і ви, залежно від віку дитини.

7. Пальці-букви

За допомогою пальців рук складіть букву й попросіть дитину вгадати її. Потім нехай вона придумає слово, що починається на цю букву.

8. Поетична поїздка

Під час спільної з дитиною поїздки в транспорті ви можете грати в рими. Наприклад, ви говорите: «Я бачу дім». Дитина відповідає: «До слова дім рима грім». Потім настає ваша черга, і ви придумуєте наступну риму до слова «дім» (наприклад, «пантомім»). Грайте доти, поки не пригадаєте всі рими до цього слова. Потім переходьте до іншого слова. Можна ускладнити гру, попросивши дитину придумати якомога більше рим протягом певного часу, наприклад, поки не доїдете до наступного світлофора.

9. Гра на уяву

Опишіть яку-небудь букву у вигляді малюнка й попросіть дитину вгадати її. Наприклад, «Вона виглядає як дві гори, зсунуті разом» або «Вона схожа на колесо».

10. Пошук слів

Перед читанням книги вашій дитині знайдіть одне слово, яке в ній часто зустрічається, наприклад, «ти». Вкажіть на нього та вимовте вголос. Гортайте сторінки й попросіть дитину шукати це слово. Давайте підказки («Я бачу, що на цій сторінці це слово зустрічається тричі»). Або знайдіть для неї слово, за яким вона може стежити протягом усієї книги, попросіть дитину відшукати у книзі слова, які римуються з цим словом, наприклад, «Попелюшка – чепурушка».

11. Гра «Покупки»

Призначте ціни за банку з-під варення, порожні коробки з-під пластівців, макаронів і печива. Дайте дитині ігрові гроші з гри «Монополія», наприклад, і відправте її до магазину (жартома). Якщо вона досить доросла, то сама може бути касиром і розрахувати ваші покупки на касі.

12. Вивіска-головоломка

Придумайте якомога більше слів, що складаються з літер на будь-якій вивісці або знаку. Старші діти можуть придумувати слова, змінюючи порядок букв, а молодші діти можуть шукати цілі слова в одному великому слові, наприклад, «парк», «пар», «кування» в слові «паркування».

13. Записки під подушкою

Заведіть звичку залишати записки під подушкою дитини, і нехай вона також залишає свої під вашою подушкою. Ви також можете залишати записки по всьому будинку із зазначенням, де шукати наступну записку або маленький подарунок, солодощі.

14. Математика автомобільних номерних знаків

Попросіть дитину молодшого віку вказати певну цифру на автомобільному номерному знаку. Або нехай вона відшукає цифри від 1 до 9 по черзі на різних номерних знаках. Старші діти можуть підсумовувати всі цифри на номерному знаку, а переможе той, хто знайде номерний знак з найбільшою сумою цифр.

15. Рими

Ви говорите: «Я задумала слово, яке римується зі словом "група"». Потім дитина повинна відгадати це слово за допомогою питань у формі визначення, наприклад: «Це те, що збільшує предмети в розмірі (лупа)?» Або «Це колектив театру (трупа)?».

16. Напис на спині

Дитина малює пальцем букву у вас на спині, а ви повинні відгадати її. Діти старшого віку можуть писати цілі слова.

17. Швидка розповідь

Оберіть три випадкових слова, і нехай кожен член сім'ї придумає розповідь, використовуючи їх. Можна вибрати зовсім неймовірний набір слів, наприклад, «вода, ковбаса, фея».

18. Кумедні вимірювання

Виріжте з картону відбиток ступні вашої дитини. Нехай вона цим відбитком вимірює різні предмети в будинку. Наприклад, скільки «ніг» становить шафа? Або дайте їй рулетку й попросіть відшукати два однакових за довжиною предмети в будинку або визначити, що довше, диван чи ліжко.

19. Синоніми й антоніми

Виберіть слово й попросіть дитину підібрати до нього якомога більше синонімів. Наприклад, щасливий - радісний, веселий. Чи сумний - похмурий, засмучений, зажурений. Потім нехай дитина підбере антоніми до слова, яке ви загадали. Після цього поміняйтеся ролями, і нехай дитина вибирає слова для вас.

20. Власні продовження історій

Придумуйте, записуйте та ілюструйте власні версії улюблених оповідань і казок, змінюючи сюжет, додаючи власних персонажів і події. Наприклад, вигадайте нових персонажів для казки «Білосніжка та семеро гномів».

Консультація

Співайте ділям перед сном

консультація для батьків

Дацюк С.П.

«Котику сіренький…» Скільки теплих і ласкавих слів знаходить матуся, заспокоюючи свою дитинку. Скільки любові і ніжності у колискових піснях!! Малюк, ще не вміючи розмовляти, не розуміючи жодного слова, почувши колискову одразу заспокоюється, затихає, засипає! Саме колискові пісні вважаються першими в житті вашого малюка, вони сприймаються з магічною силою, тому що співає їх найрідніша в світі людина – матуся!

Ритм колискових зазвичай відповідає серцебиттю, ритму дихання матері і малюка, відіграє важливу роль  у духовному розвитку дитини. Саме завдяки колисковим, дитина отримує перші уявлення про навколишній світ: тварин, пташок, оточуючі предмети.

                          Котику сіренький, ,                     Дитя буде спати,

                          Котику біленький,                      Котик воркотати,

                          Котку волохатий,                      Ой на кота воркота,

                          Не ходи по хаті,                         На дитину дрімота!

Коли дитина підростає, їй співають колискові казкового змісту, в текстах яких вирішуються психологічні питання. В багатьох колискових піснях перед дитиною розвертається перспектива про його майбутню самостійність. Таким чином, колискові дають дитині уявлення про навколишній світ, знайомить з головними принципами побудови світу.

Але найголовніше в колискових – це материнська ніжність, любов, що надає впевненості кожній дитині. Пісні показують, що життя прекрасне, але в теперішній нелегкий час, почуття захищеності для дитини дуже важливе, адже наш світ складний і непередбачуваний!

Дуже важливе і саме спілкування матері і дитини! Чудово, якщо у вашій сім’ї зберігаються традиції, як спів колискових, читання казок перед сном, задушевні розмови про головне! А сон, як відомо, дається людині не тільки для відпочинку, а й для глибинної обробки тої інформації, яку отримала ваша дитина на протязі дня. Довірливі відносини, які виникають в моменти такого спілкування, відіграють важливу роль для дитини не тільки ясельного віку, а й надалі, коли дитина дорослішає! І навіть тоді, коли ваша дитина подорослішає, вона буде знати, що у нього є та людина, яка його завжди вислухає, зрозуміє, підтримає, з якою так приємно спілкуватися  просто покласти голівку на плече. Співайте діткам! Не соромтесь! Адже саме ви  –  найкращий співак і приклад для своєї дитини!

                            Рученьки, ніженьки,

Лагідні очі!

Спокійної ночі!

Скінчилася гра!

Рученьки, ніженьки,

Спокійної ночі!

Спати пора!

Батьки – перші вчителі музичного мистецтва для своїх дітей

(консультація для батьків)

Музичний керівник Дацюк С.П.

Один з компонентів музичного слуху – вміння чисто, без фальші співати! Багато факторів залежить від того, чи співуча мама у дитини! Річ у тому, що слух розвивається одночасно з голосом! Якщо мама не співає разом з дитиною, то вона не навчиться цьому самостійно! Наспівуючи з матусею простеньку пісеньку, малюк інстинктивно прислуховується до маминого голосу: а чи співаю я так, як мамочка? Спочатку дитина інтонує, попадає в дві ноти, потім в три і т.д. В такі моменти дитина запам’ятовує, як працює голосовий апарат, як вірно дихати. Інколи дитина не співає, тому що не розуміє як потрібно брати дихання. Спів, для дитини, важка праця! Саме тому, важливо співати разом з вашою дитиною, адже під СD – програвач правильно володіти своїм голосовим апаратом не навчишся! Для  спільного музикування потрібно правильно підбирати пісні, характерні віковим особливостям дитини. Так, трьохрічному малюку «дорослі» пісні не підійдуть, важкуваті для сприйняття та виконання! Для початку слід вибирати коротенькі поспівки, поки дитина не навчиться виконувати їх чисто (наприклад: Скаче жабка по доріжці, витягнувши свої ніжки; Я маленьке слоненя, люблю гратися щодня; Диби – диби – диби – ди)

Не слід забувати про те, що було б просто чудово пританцьовувати чи акомпанувати на справжніх чи саморобних інструментах: кубики, дерев’яні палички, пляшки з сипучими крупами). Таким чином ритмічні рухи дають відчуття такту. Музикуйте, танцюйте, співайте з вашими дітками, адже саме ви стаєте основним прикладом наслідування для своїх дітей.

 «Вплив музики на інтелект дитини»

   (консультація для батьків)

Музичний керівник Дацюк С.П.

 Про розвиток дитини засобами музики написано чимало наукових трактатів і методичних посібників. Практика використання музики у вихованні й розвитку здібностей малюка, його моральних, вольових якостей має багатовіковий досвід. Однак сьогодні у багатьох батьків рано чи пізно виникає запитання, чи варто навчати дитину музики? У них немає сумнівів, коли йдеться про навчання математики, географії, історії, інших предметів, передбачених програмою школи. А до музики, як до навчального предмета підхід принципово інший: чи варто марно витрачати сили і час дитини, якщо вона не буде спеціалізуватися в цій галузі? Що дає музика для пізнання? Для реального життя?

   Полемізувати і дискутувати з цього питання можна довго, але краще звернутися до фактів. Так, дослідники з університету Вісконсіна виявили, що кожна дитина, ледве з’явившись на світ, має досить тонкий музичний слух  і добре чуття ритму. Втім, ці здібності згасають за кілька років, якщо їх не розвивати.

    На думку дослідників саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина сприймає розмову людей. Усього та кілька місяців малюк накопичує в пам’яті тисячі слів  як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. Певні їх композиції, на радість батькам, несподівано перетворюються на фрази, що їх зворушливо лепече малюк.

   Дослідники також відзначають тісний зв'язок лепету з ритмічними рухами. З розвитком відчуття ритму в малюка якісно змінюються складові його психіки, необхідні для різних видів діяльності, поведінки в цілому.

   Фізик Гордон Шивд з Каліфорнійського університету і психолог Френк  Размер з університету штату Вісконсін досліджували роль навчання музики, зокрема слухання музики і гри на музичному інструменті, в інтелектуальному становленні дитини. За допомогою комп’ютерних технологій вони з’ясували, що музика впливає на розвиток мозку й моторики людини, сприяє розвитку аналітичного мислення.

    В експерименті брало участь 78 дошкільнят, яких розділили на три групи. Дітей першої групи навчали музичної грамоти та гри на фортепіано, другої – робити на комп’ютері, третій – контрольній – групі ніяких спеціальних занять не проводили. Через пів року в усіх трьох групах було проведено тестування розумових здібностей дітей. Причому в тестах особлива увага приділялась геометричним та фізичним уявленням.                                                                      

    Виявилось, що діти, яких навчали музики, показали результати на 34% вищі, аніж їхні однолітки з контрольної групи.

    У дітей, що навчались працювати на  комп’ютері, результати були на 28 % кращими від отриманих у контрольній групі.

    На підставі даних цього експерименту дослідники дійшли висновку, що музика сприяє розвиткові аналітичного мислення, і чим раніше дитина почне займатися музикою, тим краще буде результат . Відомо , що музичні вподобання можуть чимало сказати про внутрішній світ людини, її душевний стан.

   Щоб дитина розвивалася музично, зовсім не обов’язково чекати її вступу до музичної школи або звертатися до фахівця. Прилучати малюка до музики, використовуючи її загально розвивальні можливості, може й людина без музичної освіти. Переконатися в цьому можна, ознайомившись з порадами та вправами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття  з нею корисними й цікавими.

Найперша порада дорослим:

    Співайте! Якщо ви соромитесь свого співу, робіть це , коли ви наодинці з малюком (діти – поблажливі й вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого народження. Навіть якщо ви трохи фальшуєте.

Краще співати – дитячі пісеньки, традиційний репертуар , який дуже багатий. Якщо ви не пам’ятаєте жодної пісні, знайдіть диск і слухайте їх доти, поки не запам’ятаєте слова. Важливо, щоб дитина поступово засвоїла кілька простих мелодій, які й стануть для неї першим кроком у світ музики.

Виберіть пісню, яка вам до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній. Робіть це хоча б раз на день. Співайте її зі словами і без слів. Не забувайте, що слова – лише доповнення до музики. Бажано, щоб маля чуло, як ви співаєте без слів. Це дуже важливо.

Давайте дітям можливість слухати музику,

Привчаючи вуха малюків до різних жанрів: класичної музики різних періодів, джазу, популярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.

Використовуйте різні види сприймання музики на слух:

- Пасивне, коли дитина чує звук радіо, але зайнята іншим;

- Частково активне – малюк слухає і водночас думає про щось своє;

- Активне, коли дитина намагається виконувати ту, чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають не правильно.

ДУЖЕ ВАЖЛИВО!!

Ніколи не кажіть дитині, що вона погано співає!  Правильність відтворення музичних звуків тісно пов’язана з вірою в себе.

Якщо малюк співає не правильно, запевніть його, що він співає майже правильно, але звук треба спочатку прослуховувати в думках, а вже потім співати. Ніколи не кажіть, що в дитини немає слуху, навіть в її відсутності. Не знижуйте її самооцінку.

СПІВ ПО ЧЕРЗІ. Співайте добре знайому малюкам пісню разом з ними, по черзі виконуючи фрагменти.

ДОМАШНІЙ ТЕАТР. Читайте й розігруйте казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер: комарик говорить тонюсіньким голоском, Баба Яга – грубим і низьким, лисичка промовляє ласкаво, розтягуючи голосні, тощо.

НЕ РОЗБУДИ ЛЯЛЬКУ. Покладіть ляльку в ліжечко, скажіть малюкам, що вона втомилася й заснула, а вам треба прибрати іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити ляльку. Попросіть дітей все робити й розмовляти тихо, але не пошепки.

Наукові дані й багатовіковий досвід засвідчують: любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, почуттєвого сприйняття, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, стане частиною духовного життя людини в майбутньому.